12.8 C
Kyiv
Неділя, 19 Вересня, 2021

Євробачення? Чому “патріоти” не мають питань про влади?!

Патріотично налаштовані громадяни все ніяк не вгомоняться, обговорюючи недостатню національну свідомість співочого дуету Anna Maria (сестри Ганна та Марія Опанасюк), який вийшов у фінал національного відбору на «Євробачення-2019».

Бо сестри, бачте, невпевнено відповідали на запитання «чий Крим?» і замість того, щоби волати, що «Крим – це Україна», говорили чистесенькою українською мовою: «Крим – наш», маючи на увазі, що вони народились і виросли на півострові.

- Реклама -

Цікаво, а чому патріоти причепились до співачок і не питають «чий Крим?» у директора Національного антикорупційного бюро України Артема Ситника, який в серпні 2017 року продав свою земельну ділянку в окупованому Севастополі за законами Російської Федерації та сплатою мита до російського бюджету:

https://www.facebook.com/volodymyr.boiko1965/posts/2161342574082529

- Реклама -

Не виникає в політично стурбованих і запитань до посла України в Канаді Андрія Шевченка, який пішов шляхом Ситника й також потайки продав належні йому 2 га благословенної кримської землі за російськими законами:

https://www.facebook.com/volodymyr.boiko1965/posts/2223500674533385

Ба більш того, патріотично налаштована громадськість немає жодних запитань про приналежність Криму до народного депутата Антона Геращенка, який ще в 2015 році публічно запропонував передати окупований Севастополь у формальну оренду Росії, щоби допомогти Путіну «зберегти обличчя» та уникнути санкцій за анексію української території. За моєю заявою відносно Антона Юрійовича прокуратура Автономної Республіки Крим (у екзилі) у квітні 2017 року таки зареєструвала кримінальне провадження за ознаками державної зради. Але за два роки слідство обмежилось лише допитом заявника, тобто мене, і допитом Геращенка. Ось подробиці цієї справи:

Розум, честь і совість нашої епохи (до дня народження Антона Геращенка)

І, звісно, патріотів не бентежить та обставина, що міністр молоді та спорту України Ігор Жданов та його перший заступник Євген Гоцул ще в 2015 році визнали Крим російською територією, продали Росії за 170 тис. доларів право виставляти на міжнародних змаганнях кримських легкоатлетів, а виручені гроші привласнили:

https://www.facebook.com/volodymyr.boiko1965/posts/1629137803969678

А тому, любі друзі, замість того, щоби чіплятись до приватних осіб, якими є Ганна та Марія Опанасюк, запам’ятайте: Крим – це Росія. Бо інакше Ситник, Жданов і Гоцул давно вже знайомилися б з меню Лук’янівського СІЗО, Шевченка доставили б у Київ з Торонто в наручниках, а Геращенко відбував би покарання в Менській виправній установі.

Україна давно передала Крим у повноправне володіння північному сусіду, причому – разом з Керченською протокою. І саме тому для України немає великого сенсу звертатись до міжнародних судових чи арбітражних органів з вимогою зобов’язати Росію повернути окуповану територію або хоча б усунути перешкоди у вільному користуванні морським шляхом.

Бо суд цікавитиме не тільки наявність формальних підстав для претензій, але й правозастосовча практика. Тобто – те, як Україна відреагувала на захоплення Росією території Кримського півострова, розгортання там військових баз і початок будівництва Кримського моста, введення в експлуатацію якого неминуче мало потягнути російське володарювання в Керченській протоці.

А ось як відреагувала Україна на анексію своєї території. По-перше, Кабінет Міністрів України 7 травня 2014 року прийняв постанову №148, якою встановив порядок продажу електроенергії в окупований Крим, оскільки в умовах енергодефіциту Росія не могла ані розпочати будівництво моста, ані облаштувати нові військові бази на півострові. Ця постанова, до речі, чинна донині:

https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/148-2014-%D0%BF

Наприкінці 2014 року Порошенко зажадав укласти новий договір на поставку електроенергії окупантам – але тепер вже споживачам Кримського федерального округу Російської Федерації. Оскільки директор Укрінтеренерго Володимир Зіневич відмовився визнавати Крим російською територією, 5 грудня 2014 року слідчий Генеральної прокуратури вдягнув на нього наручники та відправив у Ізолятор тимчасового тримання (начебто – за закупівлю неякісного вугілля в Південно-Африканській Республіці), а переляканий заступник директора Укрінтеренерго зробив те, що від нього вимагала Адміністрація Президента. Після чого Зіневича випустили, а справу проти нього закрили.

У листопаді наступного, 2015-го, року міністр енергетики Володимир Демчишин заявив, що постачати електроенергію окупантам – це дуже вигідно й за 10 місяців Україна, мовляв, заробила на цих поставках 300 млн. грн.

https://economics.unian.ua/…/1191738-demchishin-rozpoviv-sk…

Але в такому разі є велика ймовірність, що міжнародний арбітраж визнає, що Україна продала півострів за 300 млн. грн. і нині ухиляється від оформлення відповідної угоди. Бо з правової точки зору кримська ситуація аналогічна випадку, коли один громадянин купляє в іншого будинок: сторони погоджують ціну, продавець отримує гроші, а потім відмовляється йти в нотаріальну контору та посвідчувати договір. У випадку з будинком суд виходитиме з поведінки сторін і визнає договір купівлі-продажу дійсним, хоча з вини продавця й була порушена встановлена законом нотаріальна форма угоди. Так і з Кримом – якби Україна вважала б Крим своєю територією, вона б не постачала агресору електроенергію й не вихвалялася б заробітками від торгівлі. А вищі українські чиновники не продавали б (принаймні, не робили б це безкарно) свої земельні ділянки в Криму за російськими законами.

Тому дуету Anna Maria я раджу носити з собою ось цю сторінку договору про поставку Україною електроенергії споживачам Кримського федерального округу Російської Федерації і у відповідь на запитання «чий Крим?» показувати абзац 2 пункту 1.1.

- Реклама -
-- Реклама --
загрузка...

ПО ТЕМІ

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

НАЙПОПУЛЯРНІШЕ

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here

-- Реклама --
загрузка...

ОСТАННІ НОВИНИ

ПОДІЛИТИСЯ З ДРУЗЯМИ

ми у соцмережах

10,086Подобаєтьсятак

НОВИНИ ПАРТНЕРІВ

Реклама