У Росії лишився останній шанс на переговори з Америкою

Доброго ранку, друзі!

Ще здається недавно була п’ятниця, а сьогодні знов четвер. Час летить, на носі чергові вихідні. А вихідні, дідусь впевнений, ви проведете з користю для здоров’я та зміцнення родинного щастя. Зранку дід звичну пробіжку відмінив, у Києві та околицях в повітрі дим, кажуть горить Броварський ліс. Побажаєм доблесним пожежникам успіхів у швидкому подоланні лиха, а тим умнікам, через яких сталося загорання, дід желає до скону дихати молекулами СО.

Тим не менше кавоварки і чайники призивно на нас поглядають, не будемо примушувати їх довго чекать. Заварюєм собі бодрящі ранкові напої та смотрім, шо в нас проісходить у світі та його окресностях.

Вчора в справах захвачених московськими нігадяями полонених прозвучали дві обнадійливі новини. Перша та, шо Хайсеру Джемільову, синові шановного Мустафи-ага, всупереч ожидаємому пожизнєнному, впаяли 3,5 роки. Тепер главна задача добитися передачі непутьового Хайсера в Україну, поближче до шановного батька і ті, кому положено, натхненно працюють в цьому напрямку.

Друга новина, ще більш резонансна, шо міністр юстіції РФ, нєкій Коновалов, лічно своїм ротом допустив обмін Наді Савченко на захвачених хунтою в плєн Алєксандрова і Єрофеєва. Новосні канали тут же розтиражірували цю новость, добавляючи від себе, шо це перша заява московського чиновника, яка допускає обмін. Но дід, вніматєльно почитавши сказане, робить вивод, шо підстав для радосного підскакування к сожалєнію нема. Коновалов відповідаючи на пряме запитання журналіста сказав, шо юрідічеських основаній для обміну нема. А от єслі будуть досягнуті дипломатичні договорьонності, тагда наверноє возможно. В общем, російська юстіція з радістю готова умить руки і перекинути гарячу картоплину в ведомство Лаврова. Оце і все, шо хотів сказать отой міністр, і дід не ісключає, шо за ці слова неосторожний Коновалов получить від печальної лошаді удар копитом в пах.

Дід ще раніше висказав предположеніє про малу вірогідність обміну наших полонених на російських ГРУшників по причині крайнє нізкой риночной стоїмості послєдніх. Самі посудітє – українські полонені всі, як на подбор: мужні, сильні, красіві і талановиті. А російські? Чмошніки якісь, смотреть протівно. Так шо вряд лі Хуйло даже теоретично розглядає такий варіант обміну. Хуйло живе в другом ізмеренії і єслі шось мінять, то Сєнцова на Босфор і Дарданелли, а Надю Савченко – на всю Європу до Атлантіки. От тоді Хуйло готов торгуваться, і то лише за Аляску. Хуйло живе в іншому світі, друзі, і об етом нам давно сообщила бундесфрау Меркель, а она женщина опитна і проніцатєльна. Дідусь, однако, рад би був ошибиться і єслі обмін полоненими состоїться, то лише по причині скаженого тиску на Хуйла по всім іншим фронтам. Якщо Надю та Олега поміняють на тих двох ГРУшних терористів, я перший радісно повідомлю, шо ошибся у своїх оцінках.

В зоні АТО наблюдається затишшя і существенне падєніє актівності сіпаратістських обізян. В сєті много разних об’яснєній причин сокращенія кількості обстрілів, сільська ж аналітіка предполагає, шо причина на поверхні: Хуйло скоро летить в Нью-Йорк, на Генасамблею ООН, і по суті для нього це послєдній його шанс зустріться там з Обамою та всьо порішать. От Хуйло таким неуклюжим способом демонструє американцям, шо готов к миру, но на приємлімих для себе условіях.

Єслі абстрагуватися від пропагандистських воплів Москви, яким послушно ілі здуру вторять нєкоторі наші солідні ізданія, Хуйло об’єктивно провалився і продовжує провалюватися по всім позиціям:
– по Криму із Западом договориться не получилося, Запад закусив уділа, методично херачить по Хуйлу санкціонними залпами і останавлюваться явно не намерен;
– Хуйло шантажнув було Запад ядєркою, Запад нехарашо ухмильнувся і показав Хуйлу “фак”;
– Хуйло попробував було удушить Європу газом, Запад мовчки поховав Южний поток, найшов ряд альтернатівних джерел газопостачання і підвів Газпром до межі блістатєльного банкротства;
– надєжди розколоть Європу провалилися;
– ожиданія економічного краху України, осталися ожиданіями – Запад все понімає і дає хунті гроші, паралєльно требуючи від неї проведення реформ.
– список неповний, його можна продовжить, а Хуйло подкидує все нові примери своїх епічних пораженій.

Но Хуйло пораженія не признає і нікагда не признає, по причині крайньої стєпені дебілізму, потому буде двигаться дальше, ідя від поразки до поразки. Іскреннє полагая, шо весь світ застиг в ізумлєнії від крутості простого пітєрського паренька з рабочих окраїн.

Хотя в душі Хуйло наверняка чуствує, шо не всьо так харашо, як ожидалося, но іскреннє надіється, шо американці просто кобеняться. Ось він ще трошечки поднажмйот і америкоси здуються. В качестве дополнітєльного ричага давлєнія на американців Хуйло всячеськи демонструє своє збліженіє з Китаєм, та представляє, як в Белом Доме зараз всі зараз переполошилися, а Обама панічно нарізає овали, несамовито репетуючи “зе рашнс енд чайніз ар камінґ!”.

Но такі картіни можуть существувать лише в больном воображенії Хуйла, поетому в Нью-Йорку йому доведеться столкнуться з жестокой реальностью. І буде воно там стоять в коридорі зданія ООН уніжене та оскорбльонне полнєйшим равнодушієм і нєвніматєльностью до нього со сторони США. Обама гляне на Хуйла зверху вниз крізь лорнет і равнодушно протягне: “А… Вова… Каґ дєла?”. І не вислушуючи ответа повернеться, шоб поговорить на із якимось Балдвіном Лондсдейлом, презідєнтом Вануату.

Добавить у Нью-Йорку масла в огонь встреча з Нормандською троїцою, яка зустрінеться з Хуйлом тоже не для обсуждєнія условій своєї капітуляції. А шоб строго спросить Хуйла, шо він собі думає і чому не виполняє свою часть мінського договорняка. Хуйло тут же переведе стрелки на уважаємого Петра Алєксєєвича, которий не веде з ДНР-ЛНР нєпосредственного душевного разговора і не хоче брать на содєржаніє сіпаратістських обізян. В общем, всьо як всігда і тут лише вопрос коли і при яких обстоятєльствах Хуйло роздуплиться і пойме, шо його мирні усілія оказалися напрасними. А потом псіхане і дасть приказ возобновить на Донбасі громку стрілянину.

Поетому задача мірового сообщества так насрать Хуйлові в душу, шоб у того во рту всьо же остався нєкоторий привкус лєсних ягод. Ето сложна і делікатна задача, бо гадить Хуйлу мірові лідєри собралися всерйоз і ожидаєме рішення по Трибуналу лише вершина айсберга. Поетому, пинаючи в зданії ООН Хуйла і відвішуючи йому унізітєльні затрещіни, мірові лідєри меншого рангу наверняка будуть йому приятно улибаться та прикладувать до ушиблених місць компресіки і говорить ласкові слова. Шоб отой дуралєй не схватився бува за тєлєфон і не став наярювать Шойгу.

В цій связі дід покладає великі надії, наприклад, на Ділму Русеф, котора работає в Бразілії презідєнтшою і до якої Хуйло пітає футбольну і нє только сімпатію. Ділма наверняка відноситься до Хуйла, як і положено порядній женщині відноситися до того ідіота, но робота єсть робота. Поетому даже в австралійському Брісбені Ділмі, по просьбі групи товаріщей, прийшлося підсісти з тарілкою за стіл до уніженного Хуйла, шоб йому не було так горько і одіноко.

Пока же китайський імператор Сі Цзіньпін прийняв сьогодні зранку парад на честь 70-ліття Победи, в ході якого продємонстрірував своїм півтора мільярда підданим тушку недавно впольованого зверька. Которий вже приручився і послушно лиже імператору п’ятки. Китайські гражданє довольно улибаються і розглядають карту своїх нових охотнічіх угодій на сєвере від Поднєбесной.

А раз китайці улибаються, то й нам нема чого хнюпитись. До роботи, друзі.

Зберігаєм бадьорий бойовий дух, держим кулаки за Надю та всіх полонених, продовжуєм допомагати Армії, активно займаємся спортом і читаєм repka.club.

І слєдім, шоб віздє порядок був! А не то, шо січас

Свирид Опанасович

Загрузка...