Треба не дурити себе і весь світ про «безальтернативність» Мінських угод, а рішуче вимагати їх перегляду

5 років тому, одразу після підписання президентом Порошенком Мінських угод, наша команда вступила з ним у жорстке протистояння. Порошенко переконував суспільство у безальтернативності Мінських угод і що вони – єдиний шлях до миру. Для нас же було одразу очевидним, що амністія бойовиків, легалізація їх через вибори та закріплення особливого статусу для Донбасу в Конституції України – це план Кремля, а не України.

І треба було бути або сліпим, або зовсім дурним, щоб цього не бачити. Саме тому, не зважаючи на погрози і переслідування влади, наша команда зробила у парламенті все, щоб не дати протягнути зміни до Конституції і все інше, чого вимагав від України Путін.

Час довів, хто був правий у цьому протистоянні – ми чи влада. І через 5 років після підписання Мінських угод Росія і її бойовики не збираються їх виконувати, війна, на жаль, продовжується і ми не стали ближче до деокупації Донбасу і відновлення миру.

Тому що Мінські угоди можна виконати лише втративши нашу державність! Проведення виборів на Донбасі до відновлення контролю України за кордоном і виведення російських військ – а саме такий порядок і передбачено в Мінських угодах – це фікція, як і кримський «референдум» 2014 року.

Тому треба не дурити себе і весь світ про «безальтернативність» Мінських угод, а рішуче вимагати їх перегляду. Це і є єдиний шанс їх виконати.

Але при цьому президент Зеленський має завжди пам‘ятати одну важливу істину: без сильної армії жодні домовленості нічого не вартують. Тому, продовжуючи переговори, а не торгуючи національними інтересами – як подача води в окупований Крим – влада зобов‘язана зосередити всі зусилля держави на побудові сильної армії. Щоб у потрібний час саме наші військові стали виконавцями Мінських угод і повернення миру на Донбас і в Крим. По-іншому не буде, якщо не капітулювати, звичайно.

P.S. Мій виступ у парламенті 13.02.2015

5 років тому, одразу після підписання президентом Порошенком Мінських угод, наша команда вступила з ним у жорстке протистояння. Порошенко переконував суспільство у безальтернативності Мінських угод і що вони – єдиний шлях до миру. Для нас же було одразу очевидним, що амністія бойовиків, легалізація їх через вибори та закріплення особливого статусу для Донбасу в Конституції України – це план Кремля, а не України. І треба було бути або сліпим, або зовсім дурним, щоб цього не бачити. Саме тому, не зважаючи на погрози і переслідування влади, наша команда зробила у парламенті все, щоб не дати протягнути зміни до Конституції і все інше, чого вимагав від України Путін. Час довів, хто був правий у цьому протистоянні – ми чи влада. І через 5 років після підписання Мінських угод Росія і її бойовики не збираються їх виконувати, війна, на жаль, продовжується і ми не стали ближче до деокупації Донбасу і відновлення миру. Тому що Мінські угоди можна виконати лише втративши нашу державність! Проведення виборів на Донбасі до відновлення контролю України за кордоном і виведення російських військ – а саме такий порядок і передбачено в Мінських угодах – це фікція, як і кримський «референдум» 2014 року. Тому треба не дурити себе і весь світ про «безальтернативність» Мінських угод, а рішуче вимагати їх перегляду. Це і є єдиний шанс їх виконати. Але при цьому президент Зеленський має завжди пам‘ятати одну важливу істину: без сильної армії жодні домовленості нічого не вартують. Тому, продовжуючи переговори, а не торгуючи національними інтересами – як подача води в окупований Крим – влада зобов‘язана зосередити всі зусилля держави на побудові сильної армії. Щоб у потрібний час саме наші військові стали виконавцями Мінських угод і повернення миру на Донбас і в Крим. По-іншому не буде, якщо не капітулювати, звичайно.P.S. Мій виступ у парламенті 13.02.2015

Gepostet von Олег Ляшко am Mittwoch, 12. Februar 2020

Джерело

Загрузка...

Реклама

загрузка...

Поширюйте матеріал

попередня статтяУкраїна за крок від втрати енергонезалежності
наступна статтяХто повинен займатися обміном заручниками?
Загрузка...