Ще один аспект оборонного скандалу і роль Головного військового прокурора Матіоса в ньому

В листопаді 2017 року Головна військова прокуратура розслідувала кримінальні провадження про розкрадання в оборонці.

В провадження фігурували підприємства, які фігурують в матеріалі BIHUS.info, у т.ч. “Оптимумспецдеталь” Віталія Жукова, шестірки заступника секретаря РНБО Гладковського (в дівоцтві – Свинарчука). В ході обшуків у Жукова було вилучено незапаролений смартфон, в якому підлеглі Матіоса знайшли листування, фрагменти якого ми побачили вчора.

Коли Матіос отримав таку шикарну компру, замість того, щоб проводити слідчі дії, призначати ревізії на “Укроборонпромі” і на підприємствах-постачальниках, оголошувати підозри і затримувати крадіїв, він продав її за дуже великі гроші зацікавленим особам-фігурантам, намалювавши хрест на пузі, що “цю флешку ніхто ніколи не побачить”. На певний час усе вщухло.

Але Матіос не був би Матіосом, якби не спробував вижати з цих матеріалів максимум. З огляду на дуже сумні рейтинги Порошенка в листопаді 2018 року, Матіос пішов з компрматеріалами до кандидата, чия перемога здавалася йому невідворотною, а саме до Юлії Тимошенко.

ЮВТ побачила в цьому можливість для імпічменту Порошенка, тому швидко пообіцяла Матіосу посаду Генпрокурора і відклала компру очікувати години “Г”. Матіос повернувся з зустрічі, урочисто оголосив членам своєї прокурорської ОЗГ, що він наступний Генеральний, тому можна сміливо продовжувати красти, вбивати, трахати гусей і саджати добровольців.

Але паралельно, не з чуток знаючи про ціну обіцянок політиків, для підстраховки Матіос організував витік інформації журналістам, щоб Тимошенко раптом не передумала.

З листопада політична кон’юнктура кардинально змінилася. ЮВТ вже далеко не лідер у рейтингах, Порошенко також не лідер, але суттєво підріс, а його рейтинг обернено пропорційний шансам Матіоса посісти генпрокурорський трон.

Звичайно, Матіос дуже хотів би, щоб це розслідування не виходило зараз, в такий незручний для нього момент, але Бігус і команда зробили те, що мали зробити, за що великий їм респект.

І тепер я дуже не заздрю Матіосу. З одного боку його ніжно тримають за горло члени ОЗГ Гладковського-Порошенка, які наївно думали, що компру знищено, з іншого боку – ціла купа ображених і розорених ним людей з туманним бандитським минулим. Якщо Матіоса звільнять, можна починати робити ставки, скільки він проживе в Україні (або просто проживе).

Це еталонна історія про нашу політику, гідна тарантіновського сценарію. Всі герої – погані, та й не герої взагалі.

Джерело


Загрузка...