Окремі гарні люди вважають, що такі письменники, як я, не повинні вживати нецензурну лексику

Тут окремі гарні люди, патріоти, щирі українці, заслужені і таке інше вважають, що такі письменники, як я, не повинні вживати нецензурну лексику.

Хочу при цьому заявити, що не вважаючи себе моральним, а скоріш аморальним авторитетом, який постійно знущався з калиново конопляної, джерельно чистої і непорочно зачатої та купиново неопалимої мови, який збагачував її винятково розмаїтими словесними покручами (файдолити, прутень, розкішниця, живчик, живиця, срака-мотика), і мав за свій принцип “сери, перди, грійся – на себе надійся”, ба більше – зазіхнув словесно на життя верховного п»дараса, — не здам своїх нецензурних позицій.
Бо ця блядська ситуація, в якій ми завдяки окремим 73-процентним п»дарасам опинилися, може закінчитися настільки, блд, ху”ово, що країні взагалі настане п”здець.
Тому не залишається мені нічого іншого, як їб»шити цю нечисть в хвіст і в гриву і слухати, чи вона ще дихає.
А тепер, блд, відписуйтеся, мої чорноброві.
Хе! Або, блд, додавайтеся, мої любі.

Джерело

Загрузка...