Криза Конституційного суду. Що скаже Зеленський?

Попри всю неоднозначність ситуації, можна виділити і позитивне: проблем з інавгурацією не виникне.

Те, що Конституційний суд звільнив свого голову саме зараз – лише розвиток конфлікту, який почався ще в березні, якщо не раніше. Тоді декілька суддів інституції заявили про внутрішній конфлікт, свою незгоду з діями звільненого Станіслава Шевчука – і не тільки голосуванням щодо статті про незаконне збагачення, а й методами його управління. Судді вже тоді говорили, що вимагатимуть звільнення голови. Тож «переворот», як охарактеризував ці події сам Шевчук, міг статись і наприкінці квітня: тоді з’явились чутки про появу сформованої опозиції всередині суду.

Різні суперечливі рішення підірвали авторитет Конституційного суду і породили внутрішні конфлікти. Хоча я згоден з деякими експертами про те, що сам спосіб звільнення Шевчука через позбавлення його статусу судді, є сумнівним. Юридичні оцінки – це не мій фах, але критика все ж існує. Як ця лінія буде розвиватись, ми ще побачимо, та на мій погляд, набагато більш серйозною проблемою є криза самого конституційного правосуддя.

Попри всю неоднозначність ситуації, можна виділити і позитивне: голову Конституційного суду таки обрали. Відтак проблем з інавгурацією Зеленського не виникне, що є дуже важливим. Бо спочатку ця новина виглядала саме як спроба сценарію зриву інавгурації. Та обійшлось – підстав для тривоги наразі немає.

Обрана керівниця Конституційного суду є тимчасовою. Наскільки я розумію, вирішення судової проблеми країни в пріоритеті для Зеленського. Інша річ, що немає конкретики: команда підтримує ідею перезавантаження, та як саме це зробити – під питанням. Всередині команди немає єдності з окремих питань і системну реформу ще треба буде представити. Навіть у ставленні до вчорашніх подій погляди команди різняться. Руслан Стефанчук, якого називають ідеологом команди Зеленського, співчуває колишньому голові Конституційного суду, а радник Руслан Рябошапка більш стриманий і розцінює процес як об’єктивний і закономірний.

Реформа і перезавантаження Конституційного суду необхідні. Інша справа, що зробити це важко – бо якщо змінювати конституційні норми, треба іти шляхом внесення змін до Конституції, з чим у нас завжди труднощі. Навіть уже внесені зміни – наприклад, можливість подання скарги на конституційність закону – наразі серйозно не працюють. І тут теж треба розбиратись, чому.

У будь-якому разі слід підвищувати кваліфікаційні вимоги до суддів цієї інституції. А також думати про те, як посилювати їх незалежність та вирішувати, зокрема, подібні ситуації. Не сказав би, що це довгий процес – він радше складний. Бо змінити закон про Конституційний закон без зміни Конституції можливо, але над цим треба думати. І для цього необхідна не лише ініціатива з боку команди новообраного президента, а й серйозна фахова дискусія.

Джерело


Загрузка...