Кровавий пастор

Я дуже поважаю цю людину, скільки знаю. На якомусь підсвідомому рівні.

Як виявилось, не даремно. Протоколи не горять. І протокол РНБО свідчить, що на тому горезвісному засіданні лише він відстоював право свого народу захищати себе, коли ворог топче нашу землю…

Яструб.

Не знаю, як вам, а мені яструби війни якось рідніше голубів миру.

Тому, що коли війна – треба воювати.

А москалі оголосили нам війну тієї миті, коли перший чобіт окупанта ступив на Кримську землю…
______

З Олександром Валентиновичем мене познайомив інший яструб війни, мій політичний батько Олег Ляшко.

Це було в грудні 2013 року, коли про війну ми ще не думали.

У мацьопенькому кабінеті в Будинку профспілок. Тоді завдяки йому єдиний кандидат від революції став єдиним кандидатом від опозиції. Турчинов переконав Кличка, Яценюка і Тягнибока підтримати мене на довиборах у 94 окрузі на Київщині.

Ці вибори ми виграли. Але програли підрахунок голосів. Та про це іншим разом…

Хоча, шановний Кровавий Пастор, я буду вдячний Вам все життя – і Ви це знаєте.
______

Коли пан Олександр став в.о. президента, день у день я чув, як Ляшко розмовляє з ним по телефону:
– Саша, нах#й з москалями домовлятися! Вони почали війну, потрібно захищати країну…

В багатьох випадках Турчинов його чув. Інколи – під впливом голубів миру, на жаль, ні…

Але він завжди лишався людиною з нечисельної когорти тих, хто за свою країну готовий боротися.

І це найдорожче.
_____

Валентинич, дякую Вам!


Загрузка...