Історія початку ХХ століття дуже нагадує сьогоднішні події. І вчить нас головному: ніколи не віддавати ворогу свою землю

Листопадовий чин. В ніч на 1 листопада 1918 року стрілецькі частини, очолювані Дмитром Вітовським, влаштували переворот, метою якого було об’єднання земель Галичини і Волині із Українською Народною Республікою.

У Львові було захоплено найважливіші урядові установи. На львівській ратуші замайорів синьо-жовтий прапор.

Підрозділи Українських Січових Стрільців зайняли також Станиславів, Тернопіль, Золочів, Сокаль, Раву-Руську, Коломию, Снятин, Печеніжин, Борислав та інші міста.

Вдень влада Австро-Угорської імперії передала всі повноваження в Галичині новоствореній Українській Національній Раді. За кілька місяців було проголошено Акт Злуки УНР та ЗУНР, але відбити зовнішню агресію влада не змогла через внутрішній розбрат.

Очільник військового перевороту 1 листопада Дмитро Вітовський до поразки українських військ не дожив – розбився у авіакатастрофі, повертаючись з Паризької мирної конференції. На жаль, підтримки для України він там не зміг отримати.

Історія початку ХХ століття дуже нагадує сьогоднішні події. І вчить нас головному: ніколи не припиняти боротьбу, не складати зброю і не віддавати ворогу свою землю.

Джерело

Загрузка...