У них – інший генетичний код. Інша пам’ять крові. І коли вони шляхом історичного рейдерства намагаються видавати Московське царство за правонаступника потужної і прогресивної в плані культури, науки, промисловості, архітектури і військової справи Київської Русі – це, даруйте, смішно.
Судіть самі, Московське царство часів Олексія Михайловича Романова (кінець XVII ст.) – це:
– людям заборонялось гратися з собаками, в тому числі дітям;
– заборонялося грати в шахи – вважалося бісоводомимою забавою;
– заборонялось дивитись на місяць;
– заборонялось купатись в річці чи озері під час грози (покарання – спалення живцем за чародійство );
– музичні інструменти – заборонені як породження диявольські звуків (правда, чомусь крім барабанів);
– кожен чоловік міг розпоряджатися сексуальним життям своєї дружини і доньок, як йому заманеться (наприклад, віддати цноту малолітньої доньки заможному педофілу за несплату боргу);
– у війську дідівщина такого кшталту, що вищий за званням міг забити солдата до смерті просто в своє садистське задоволення і не понести ніякої кари;
– високограмотною вважалась людина, яка могла написати своє ім’я майже без помилок;
– посуд навіть в царських палатах Кремля могли мити раз на рік;
– тотальна корупція вважалась не просто нормальним явищем – цим хизувались;
– географію навіть діти із заможних родин вивчали по Козьмі Індоплавателю, який стверджував, що Земля – чотирикутна;
– з гнилого м’яса (почасти – з мухами) варили головне досягнення московської кулінарної культури – щі;
– самогон гнати лінувались, пили напівфабрикат – огидну брагу (очевидці стверджують, що в російській глибинці так прийнято досі);
– алкоголізм вважався нормальним явищем;
– і т.д., і т.п.
Думаю, більш нічого не треба пояснювати.
